Вистава “Море залишиться”

На вихідних я була на виставі “Море залишиться” у театрі в Сосновці, біля Катовіце.

“Море залишиться” (Morze zostanie) – це спектакль про Маріуполь, місто-герой. Це про те, що навіть якщо місто повністю зрівняють з землею, море знищити чи вкрасти не зможуть.

Мабуть найбільше сподобалося те, як на сцені поєднували українське і польське: на сцені грали польські актори, а на відео інсталяціях які транслювалися під-час вистави були українські актори. Були відступи в виставі, коли польські актори розказували історії польських родин, які загинули під-час Другої Світової війни. І вони нічого не вимовляючи, кричали до глядачів: “Так, ми знаємо що таке війна. Знаємо із розповідей бабусів та дідусів. В нас теж колись була війна. Колись… Але зараз війни не має бути!” Це переплетіння двох театрів викликали емоції прийняття, розуміння. І заспокоювали.

І гуска. Серед головних героїв була гуска. Це настільки підкреслювало, що там люди втратили все. Абсолютно все. Останнє, що у них залишилося це гуска, яка навіть не була їхньою. Але це було єдине, що підказувало людям, що десь там ще є майбутнє. Бо є гуска, і вони її заріжуть на Великдень. Отже треба дожити до Великодня.

Вистава була поставлена завдяки спільній роботі двох театрів: театру Зеглембіа в Сосновці та харківського театру “Публіцист”. Незважаючи на те, що спектакль був про таку тяжку тему, про війну, режисеру вдалося зробити виставу досить м’якою і делікатною.

Я не є людиною, яка розуміється на всіх нюансах театральних постановок, я описую тільки те, які почуття викликає те, що я бачу на сцені. Коли я переглядала спектакль “Погані дороги”, про який так багато було у всіх ЗМІ, то в мене були почуття огиди. У тій виставі режисер, Тамара Трунова, хотіла показати темний вплив війни на людей які живуть на території бойових дій. На противагу до вистави “Погані дороги”, “Море залишиться” викликає почуття прийняття, розуміння, заспокоєння. У цій війні так багато темних сторін, що ми їх уже не хочемо знати. Ми хочемо бачити постановку яка б заспокоювала і обіцяла майбутнє. Нас більше до сліз довід режисер Костянтин Васюков своєю промовою після спектаклю, ніж сам спектакль.

Якщо прочитавши мій відгук, ви все ще думаєте чи йти на виставу “Море залишиться”, то як останній аргумент напишу, що були титри українською і польською мовами, так що ви точно зрозумієте все.